Актуальні хвороби посівів пшениці озимої

У цій статті ми розкажемо вам, за якими ознаками виявити хвороби посівів пшениці, та методами боротьби.

Погодні умови і підвищення середньорічної температури сприяли збереженню і накопиченню фітопатогенів в грунті і на рослинних рештках. Саме ці фактори спричиняють захворювання і, як результат, зниження врожаю. В цей період озима пшениця вражується такими хворобами:

  • гельмінтоспоріозна гниль,
  • жовта плямистість,
  • септоріоз листу

Септоріоз листу (Septoria nodorum)

Ознаки ураження:

септоріоз
Вражає всі надземні органи рослини. Перші ознаки проявляються на колеоптиле у вигляді окремих коричневих плям, бурих смуг. Колеоптиле часто коротшає, на паростках утворюються дрібні чорні горбки - пікніди збудника. Іноді відзначається скручування проростків, викривлення, побуріння шийки перших листів. Сходи нерівномірні, укорочені, деформовані.
На листі і піхвах утворює численні, дрібні, довгасті, у вигляді штрихів або темно-бурі з хлоротичні облямівкою плями. На стеблах плями брудно-бурі, розпливчасті, поступово знебарвлюються. На колосках уражаються колоскові луски з утворенням темно-бурих пізніше светліючих плям. Хвороба може переходити на зерно, яке не має видимих симптомів ураження і відрізняється від здорового легкою масою пласкішою формою.
Збудник зберігається на рослинних рештках, сходах і насінні. Конідії і аскоспори є джерелом первинного зараження сходів пшениці. Протягом вегетації поширення відбувається за допомогою конідій.


Розвиток і поширення хвороби залежить від метеорологічних факторів. Для проростання спор оптимальна температура - 23oС і відносна вологість повітря 100% . В епіфітотії септоріозу пшениці вирішальне значення мають рясні і відносно часті опади. Тому недолік вологи навесні (в період накопичення інфекційного початку на сходах) і в наступні літні місяці знижує поширення хвороби.
Шкідливість захворювання полягає в недоборі урожаю через загибель рослин, а також зменшенні кущистості рослин та продуктивності колосу.


Фактори, що сприяють розвитку хвороби: Недотримання умов зберігання насіннєвого матеріалу.

Заходи боротьби:

  • Використання стійких і витривалих сортів.
  • Дотримання сівозміни
  • Запашка пожнивних залишків і сходів падалиці.
  • Оптимальні строки посіву.
  • Внесення повного мінерального добрива (NPK) з мікроелементами (марганець, бор, мідь).
  • Своєчасне збірання, сушка зерна, тепловий обігрів.

Препарати: Грінфорт КД500, Грінфорт ФФ250, Фенікс-Дуо.

 

Звичайна (гельмінтоспоріозна) коренева гниль (темно-бура плямистість)

Поширена переважно в степовій та лісостеповій зонах. Більш інтенсивний розвиток захворювання спостерігається у посушливі роки, особливо на пшениці ярій.

Ознаки ураження:

 На корінцях і листках проростків пшениці з’являються поздовжні темні смуги і витягнуті бурі плями, спостерігається побуріння і гниль колеоптиле, пожовтіння і пліснявіння листків.

 На листках рослин у фазі кущення спочатку виникають дрібні темні плями, які згодом розростаються у довжину до 1,5 см, в центрі темно-бурі або темно-сірі, по краях бліді. На ураженій тканині у вологу погоду утворюється бархатистий чорний або оливково-бурий наліт конідіального спороношення гриба. За інтенсивного розвитку хвороби основа стебла чорніє і загниває аж до нижнього вузла стебла. У хворих рослин темніють і піхви листків.

На первинних і вторинних коренях, а також на підземному міжвузлі утворюються темно-коричневі продовгуваті виразки, які часто зливаються, уражена тканина набуває чорного забарвлення. У фазі наливання зерна у хворих рослин спостерігається недорозвиненість колосків, вони часто стерильні, колосові лусочки білі з чорними плямами, їх остюки темно-бурі, часто біліють і стебла рослин. Іноді в колосі формується зерно, але воно щупле, часто із чорним зародком.

 Захворюванню сприяє м’яка зима, спочатку суха, потім волога погода, недотримання сівозміни, пошкодження посівів низькими температурами. Сорти пшениці твердої більш інтенсивніше уражуються хворобою у порівнянні з сортами м’якої.

Препарати: Грінфорт КД500, Грінфорт ФФ250, Фенікс-Дуо.

 

Піренофороз, жовта плямистість

 Ознаки ураження:


Хвороба широко поширена, проте її діагностика пов’язана з труднощами, бо симптоми піренофороз нагадують нетиповий септоріоз. Проявляється захворювання з обох сторін листя і листових піхв озимої пшениці та інших злакових культур у вигляді дрібних одиночних або численних плям овальної або округлої форми, жовтої або світло-коричневого забарвлення діаметром 2-5 мм. У центрі плями епідерміс злегка піднятий. На деяких листках у центрі ураженої ділянки утворюється коричнева некротична пляма діаметром 1-2 мм. З часом плями розростаються в поздовжньому напрямку, стають темно-коричневими, від 12 до 20 мм у довжину, іноді приймають ромбоподібну або чечевицеобразную форму, зазвичай облямовані зоною хлорозу. За кольором в цей період вони не відрізняються від плям при септоріозі, але не утворюють пікнід. Плями можуть бути у вигляді смуг, займати третину або навіть більше половини листкової поверхні. До кінця сезону на сильно розрослися плямах і іноді після того, як лист повністю усохне, з’являється оливково-бурий наліт конідіального спороношення. На листях рослин, що мають стійкість до хвороби, плями розростаються незначно або залишаються без змін, особливо на прапорцевому листі. Гриб може викликати ураження колоскових лусок. На них плями подовжені або у вигляді штрихів. 2-4 х 1-2 мм, не розростаються.

 

Поширення

Найбільш шкідливий в південних регіонах України. Хвороба зустрічається на пшениці і деяких дикорослих злаках. На житі і ячмені відзначається рідко, овес до неї стійкий. Протягом вегетації збудник поширюється конідіями повітряно-крапельним шляхом. Зимує гриб на пожнивних рештках, насінні. На листках що перезимували  і стеблах утворюється сумчаста стадія збудника в чорних псевдотеціях. Створювані в них сумкоспори можуть здійснювати зараження рослин навесні і є додатковим джерелом інфекції. Поширенню сприяє висока вологість.

Хвороба широко поширена, проте її діагностика пов’язана з труднощами, бо симптоми піренофороз нагадують нетиповий септоріоз. Проявляється захворювання з обох сторін листя і листових піхв озимої пшениці та інших злакових культур у вигляді дрібних одиночних або численних плям овальної або округлої форми, жовтої або світло-коричневого забарвлення діаметром 2-5 мм. У центрі плями епідерміс злегка піднятий. На деяких листках у центрі ураженої ділянки утворюється коричнева некротична пляма діаметром 1-2 мм. З часом плями розростаються в поздовжньому напрямку, стають темно-коричневими, від 12 до 20 мм у довжину, іноді приймають ромбоподібну або чечевицеобразную форму, зазвичай облямовані зоною хлорозу. За кольором в цей період вони не відрізняються від плям при септоріозі, але не утворюють пікнід. Плями можуть бути у вигляді смуг, займати третину або навіть більше половини листкової поверхні. До кінця сезону на сильно розрослися плямах і іноді після того, як лист повністю усохне, з’являється оливково-бурий наліт конідіального спороношення. На листях рослин, що мають стійкість до хвороби, плями розростаються незначно або залишаються без змін, особливо на прапорцевому листі. Гриб може викликати ураження колоскових лусок. На них плями подовжені або у вигляді штрихів. 2-4 х 1-2 мм, не розростаються.

Джерела інфекції: Рослинні залишки і насіння, на яких зберігається міцелій, сумки з сумкоспорами в чорних псевдотеціях.

Заходи захисту: Сорти з підвищеною стійкістю до захворювання, ретельне знищення пожнивних залишків, дотримання сівозміни, здоровий насіннєвий матеріал, обробка вегетуючих рослин препаратами, дозволеними до застосування. Обстеження полів в періоди можливого первинного прояву піренофорозу є важливим прийомом своєчасного прояву захворювання і послідуючого ефективного контролю інфекції. Враховуючи агресивність піренофорозу, який активно поширюється в посівах озимої пшениці, при виборі препаратів, перевагу слід надати препаратам з двома-трьома діючими речовинами, а саме:Грінфорт КД500, Грінфорт ФФ250, Фенікс-Дуо.

 

close

...

сейчас ... oС

ветер ... м/с

влажность ... %

давление ...